Д и в о г р а й

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

    Українська мова – це неоціненний скарб, духовний дороговказ до чарівного, справжнього, вічного. А конкурси допомагають їй відроджуватися, розвиватися, залишатися в людських душах назавжди. Саме тому потрібно цінувати можливість випробувати себе, здобути нові знання, долучатися до невичерпного багатства рідної мови.

   Уже стало традицією, що у листопаді – грудні проходять мовознавчі конкурси. І цього року за право бути найкращими серед знавців рідної мови змагалися учні шкіл м. Комсо-мольська та с. Дмитрівки.

    Відмінні знання з української мови та літератури показала учениця 7 класу Дмитрівської середньої загальноосвітньої школи Луценко Аліна. Ця тендітна  дівчинка  зуміла  мобілізувати всі свої  зусилля,  сконцентрувати  увагу  та  згадати  все,  що вчила, і  таки вибороти призові місця не  тільки у міському, а й  в обласному етапах конкурсів: 1 місце у ІІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика  та 1 місце у ІІІ етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу  ім.Т.Шевченка.

      Перемоги далися Аліні нелегко, адже для цього необхідні знання української мови, творчий підхід до виконання завдань, чітка громадянська позиція і, звичайно, допомога вчителя. Для кожного педагога важливо розкрити таланти, здібності школярів, надати їм можливість отримувати знання на більш глибокому рівні. А результатом такої співпраці стала переконлива перемога семикласниці.   

    Попереду у дівчинки підготовка та участь у ІV  етапі конкурсів з  української мови. Сподіваємося, що вона не зупиниться на досягнутому і успішно представить Полтавщину на Всеукраїнському рівні.

 

 

Із вдячністю за добро

От і добігає кінця сонячне літо. А це значить, що незабаром школярі всієї країни знову сядуть за парти. Цієї осені вперше я переступлю поріг не рідної школи, а університету. Тому, починаючи новий етап у житті, хочу щиро подякувати всім тим, хто допоміг мені до цього прийти.

     Для кожної дитини шкільні роки – це надзвичайно важлива частина життя. Саме в цей період формується характер і життєва позиція майбутньої особистості. Тому атмосфера в шкільному колективі справляє вирішальний вплив на те, якою Людиною дитина вийде у світ, і перша скрипка в цьому оркестрі належить вірним наставникам – нашим вчителям. 

     Моє шкільне життя минуло в стінах Дмитрівської середньої загальноосвітньої школи, яку очолює директор В. Г. Брижань. Цього року я закінчила навчальний заклад із золотою медаллю. Далі розпочалося зовнішнє незалежне оцінювання. Вчителі дуже старанно готували до цього відповідального іспиту, особливо – з української мови та літератури. Як наслідок, ЗНО з цього предмета я склала на максимум - 200 балів. За це хочу щиро подякувати вчителям В. О. Прядко і  Л. А. Шматченко. Вважаю, що мені пощастило, адже мої вчителі ставилися до роботи з винятковою самовідданістю.

     Валентина Олексіївна навчала української мови та літератури з п’ятого класу. Разом ми наполегливо готувалися до конкурсів та олімпіад навіть у позаурочний час. Удвох неодноразово ставали призерами та переможцями освітніх змагань різних рівнів: Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді  імені Тараса Шевченка, конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

     Разом з Людмилою Анатоліївною ми брали участь в конкурсі-захисті наукової-дослідницьких робіт Малої академії наук у секції «Журналістика». У ході дослідження нам доводилося відвідати багато захоплюючих місць та поспілкуватися з цікавими людьми.

     Я надзвичайно вдячна цим вчителям за спільні перемоги і невдачі, за невтомну віру в наш успіх і щиру людяну підтримку, за те, що дали не тільки глибокі знання, а й безцінне вміння жити.

     Кожному з нас приємно, коли докладені зусилля не залишаються без уваги, а результати роботи отримують гідну оцінку. Дуже радісно, що з кожною перемогою мене завжди вітала заступник директора з навчальної роботи Г. І. Онищенко. Дякую Галині Іванівні за вміння не тільки оцінити результат, а й проявити необхідне людське розуміння і мудрість. Слова подяки хочу адресувати і заступнику директора з навчально-виховної роботи І. К. Остапець. Завжди буду згадувати цю людину з теплотою в серці, адже Ірина Костянтинівна володіє неабияким даром бачити в житті й людях тільки краще, із задоволенням навчаючи цьому  всіх охочих. Тож для мене вона стала не тільки гарним вчителем, а й добрим другом.

     Останній рік у школі був найбільш напруженим і хвилюючим. Тому я дуже вдячна своєму класному керівникові Н. І. Базавлук, яка завжди з розумінням ставилася до ситуації, давала слушні поради і конструктивну критику.

     Шкільні роки залишилися позаду і тепер здійснилася моя мрія - за результатами вступної кампанії я стала студенткою Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за державним замовленням. Я висловлюю безмежну подяку тим вчителям, які зробили свій безцінний внесок у втілення дитячої мрії. Врешті, мабуть, саме в цьому і полягає справжнє покликання вчителя від Бога.

Наталія Косякова

 

    Продовжуючи себе у своїх вихованцях,

ми творимо не лише людину,

 ми творимо час.

В.Сухомлинський.

 

   Життя людей на Землі порівнюють із зірками. У кожної людини, як і у зірок, настає той час, коли про неї дізнаються інші, коли вітають з успіхом, разом з нею радіють за перемоги. Ось тоді і кажуть, що настав її «зоряний час», тобто час , коли людина засяяла, як зірка в небі.

  Засяяла така зірка і в нашій Дмитрівській школі. Це Косякова Наталія – випускниця 2014 року, медалістка, яка отримала на ЗНО з української мови і літератури 200 балів. Це випадковість чи результат клопіткої праці? Безперечно, цей успіх – нагорода за наполегливе навчання впродовж шкільних років. Наталка – обдарована, творча особистість.  За час навчання брала активну участь в олімпіадах з української мови та літератури, різноманітних мовно-літературних конкурсах. Мала перемоги на міському, обласному та Всеукраїнському рівнях. Та були і хвилини розчарування, коли не вистачало 0,5 бала до перемоги в обласному етапі мовно-літературного конкурсу, при захисті науково-дослідницької роботи з журналістики. Але це не зупиняло дівчину. В одному із своїх віршів вона написала, що проламає будь-яку стіну, аби схопити удачу за хвіст. Для цього учениця «штурмувала» словники, удосконалювала майстерність власного влучного поетичного слова, робила перші кроки у журналістиці, багато читала художньої літератури. Не було такої хвилини, щоб дівчина змарнувала її на безділля. І результат не забарився: Наталка стала студенткою Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мрія учениці збулася!

  Учительський колектив Дмитрівської школи вітає Косякову Наталію із великою перемогою, зичить їй хорошого старту у доросле життя.

 

Справді, фортуна не всім посміхається,

Є у житті лиш єдиний гарант,

Не продається і не купується,

Добре ім’я, любов і талант.

   З особливою надією вчителі проводжають у доросле життя випускників, котрі протягом усіх шкільних років є прикладом для інших учнів. На них покладаються особливі сподівання у будівництві мирної, багатої європейської України.

 

 

Наш час
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода
Пошук
Вхід на сайт

  
Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz