Д и в о г р а й

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту

Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

                           Коротко про себе

Шматченко Людмила Анатоліївна - учитель Дмитрівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м.Комсомольська Полтавської області.

Освіта:  вища, у 1994 році закінчила Кременчуцьке педагогічне училище імені А.С.Макаренка, спеціальність - учитель початкових класів, вихователь групи продовженого дня. У 1998 р. - Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка, спеціальність - учитель української мови та літератури.

Стаж роботи - 20 років

Кваліфікаційна категорія - вища

Педагогічне звання - "учитель-методист"

Педагогічне кредо: Нинішній урок - демократичний, який проводиться не для учнів, а з учнями.

Життєве кредо: Досвід - дитина думки, а думка - дитина дії.  Дія - головний ключ до успіху.

 

Методична проблема, над якою працюю:

Формування комунікативної компетентності учня як умова успішної самореалізації особистост

     Компетентнісне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморегуляції в різних видах творчої діяльності, уміння об’єктивно й адекватно вирішувати життєві проблеми. При цьому високий рівень розвиненої комунікативної компетентності учнів залишається однією з головних умов успішної  самореалізації особистості.

    Тому кілька років поспіль працюю над темою «Формування комунікативної компетентності учня як умова успішної самореалізації особистості».

    Актуальність досвіду полягає в необхідності створення системного та цілеспрямованого підходу до розвитку комунікативної компетентності учнів в урочній та позаурочній діяльностях, застосування ними мовленнєвого досвіду на практиці, використання мовних одиниць, адекватних меті спілкування, виявлення володіння мовленнєвими та комунікативними вміннями й навичками, а також створення вчителем системи дидактичного супроводу для реалізації означеної проблеми.

   Аналіз останніх наукових праць із проблеми дослідження показав, що  вивченню формування у особистості комунікативної компетенції присвячені роботи  вітчизняних і зарубіжних учених:  Е. Берн, Ф. Бацевич, В. Дев’ятко, Г. Сагач, В. Семикін. До питання важливості і значення формування комунікативної компетентності зверталися К.Ушинський, Л.Варзацька, М.Пентилюк, О.Пометун, стверджуючи, що наскрізною компетентністю, якої вимагає сучасне життя, є комунікативна здатність, пов’язана з ефективним спілкуванням. У роботі керуюся науково-теоретичним досвідом з даної проблеми Г.І.Єрмакова, Л.В.Сохань (компетентнісний підхід до навчання), О.І.Пометун, Л.І.Пирожченко (інтерактивні технології), А.С.Бєлкіна (технологія «Створення ситуації успіху», «Вітагенна технологія»).

   Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлена реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. При цьому традиційні форми і методи стають підґрунтям наступного їх творчого переосмислення й оновлення. В умовах активного пошуку ефективних методик, технологій, які б забезпечували результативність поставленої мною мети та допомогли  вирішити завдання, я побудувала свою практичну діяльність за трьома ключовими аспектами:  інноваційним, діяльнісним, психолого-педагогічним.    

   Провідна ідея досвіду: створення оптимальних умов на уроках української мови та літератури для формування комунікативної компетентності учня. Новизна ідеї полягає в розробці методики формування комунікативної  компетенції, спрямованої на підтримку і розвиток  особистості учня  з метою його подальшої адаптації в соціумі, реалізації творчих здібностей, здатності до пошуку, пізнавального інтересу, самостійності, толерантності.

   Працюючи над проблемою підготовки комунікативно компетентного учня, сформувалася особиста концепція:

  • застосування особистісно зорієнтованого навчання;
  • пошук активних прийомів формування комунікативних умінь та навичок;
  • використання ідей розвивального навчання;
  • використання ефективних освітніх технологій;
  • кінцевий результат: створення ситуації успіху кожного учня.

    Як відомо, принцип опори на життєвий досвід завжди цікавив методистів. У їх роботах знаходимо такі синонімічні поняття, як «вітагенна технологія», «вітагенне  навчання».  Урок з використанням вітагенних технологій дає змогу у процесі спілкування розкрити особистість  та її бажання самовдосконалюватися, самореалізовуватися. Тому саме поєднання елементів вітагенного навчання з інтерактивними технологіями, на мою думку, забезпечує умови для реалізації визначеної ідеї досвіду роботи.

   Розуміючи, що сформувати комунікативну компетентність можна лише в умовах  психологічного комфорту та активної взаємодії в процесі  навчання, практичну роботу будую за такими методами: дослідницький, проблемний, метод проектів та обов’язково метод комунікативних вправ (респонсивні вправи, ситуативні, репродуктивні, ініціативні, дискусійні, описові, композиційні).

   Уроки будую на основі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм: кооперативного навчання (робота в парах, у малих групах, «акваріум»); колективно-групового навчання («Мікрофон», «Мозкова атака», «Незавершені речення», «Навчаючи – учуся»); ситуативного моделювання (розігрування ситуацій за ролями); опрацювання дискусійних питань (дискусія). На уроках намагаюся створити такі умови, які б допомагали учням подолати страх перед помилками та сприяли успішному засвоєнню матеріалу.

   У своїй роботі часто використовую форму навчального діалогу. Так, на уроках української мови планую комунікативні практикуми. Наприклад, у  5 класі  при вивченні тем «Звертання», «Вставні слова» на етапі закріплення діти розігрують діалоги відповідно до ситуації, використовуючи звертання та слова ввічливості або вставні слова зі значенням послідовності викладу думки. На уроці української літератури цікавими та ефективними для учнів є розігрування «спонтанних» діалогів – інтерв’ю з літературним персонажем чи автором твору. З учнями  8–11 класів організовую діалоги інформативного або дискусійного характеру. При вивченні творчості Тараса Шевченка у 9 класі ставлю запитання «Чи був Тарас Шевченко щасливою людиною?». Завдання: висловити власні думки, але у формі діалогу із поетом. Додому задаю дітям написати твір «Хвилини радості Кобзаря», використовуючи вже відому інформацію про митця. Цікавою формою роботи є озвучення відеофільмів. Діти  «осучаснюють» репліки героїв казок чи озвучують відеоряд фрагментів на задану тему, наприклад, «спілкування двох подруг», «на прийомі у лікаря», «у бібліотеці».  Усі ці види робіт сприяють розвитку ланцюгової реакції: усне мовлення  – внутрішнє мовлення  – письмовий виклад.

   Застосовуючи елементи технології розвивального навчання, при якому велика увага приділяється розвитку критичного мислення в процесі читання та письма, використовую такі прийоми: «Вільне плавання», «Думки по колу», «Сінквейн».

    Не менш цікавою та ефективною на уроках є робота в групах, де кожен учасник не тільки засвоює навчальний матеріал, а й набуває навичок спілкування та співпраці.  Цей вид роботи більше практикую на уроках української літератури або уроках розвитку мовлення. При вивченні теми у 8 класі «Твір-опис пам’ятника за власним спостереженням» даю кожній групі (діти вже заздалегідь розподілені на групи з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей та здібностей) випереджаюче завдання. «Історики» – підготувати довідку про пам’ятник Невідомому солдату, який розташований на території с. Дмитрівки; «журналісти» – зібрати свідчення очевидців тих часів, фото- чи відеоматеріали, «художники-пейзажисти» – описати місцевість, де розташований пам’ятник, «скульптори» – скласти словник термінів, необхідних для опису. При виконанні такої роботи діти отримують певну базу знань та набувають практичних умінь ведення діалогу (полілогу), так як при підготовці матеріалів їм необхідно не тільки звернутися  до словника, а й поспілкуватися з працівниками  сільського музею, жителями села. А це в, в свою чергу, вчить дітей будувати власні висловлювання, доносити до співрозмовника свої думки, побажання, бачення дійсності.

    Результат  такої групової  роботи : учні отримують більше інформації, активніше  працюють,  вони  впевнені  у  своїх  знаннях,  спілкуються  з  однокласниками,  уважно  й  зацікавлено  слухають  своїх  товаришів,  логічно  й  послідовно   доповідають  від  імені  групи,  обговорюють  запропонований  матеріал  і  роблять  відповідні  висновки.

    Вважаю, що одним із кращих способів для поєднання сучасних інформаційних технологій, особистісно зорієнтованого навчання та самостійної роботи є проектна діяльність. Перевага цього методу полягає в тому, що він об’єднує урочну і позаурочну діяльності, спонукає учнів до активного процесу навчання, створює умови для їхньої творчої самореалізації, розвиває вміння приймати рішення, самостійно здобувати інформацію, вирішувати проблеми, відчувати себе впевненим на ринку праці, адаптуватися до соціальних змін у суспільстві. Залучати учнів до проектної діяльності можна вже з 5–6 класів.   Наприклад, з учнями 5 класу ми презентували проект «Легенди мого села», з  учнями 6 класу – «Цікаві фразеологізми». У 10 класі, поглиблюючи знання школярів із правопису, створено проект «Словник винятків з орфографічних правил». Формами продуктів проектної діяльності моїх учнів на уроках української мови та літератури були: газета, мультимедійна презентація,  інтерв¢ю, пакет рекомендацій, листи до солдатів, стаття, сценарії свят, навчальна допомога, творча робота.

    Я поєдную проектну діяльність з технологією вітагенного навчання. Доречним є застосування прийому творчого моделювання. Зміст прийому полягає в тому, щоб дати учням побудувати у своїй уяві модель освітнього об’єкта, матеріалами для якого служив би, насамперед, вітагенний досвід,  інформація, отримана у процесі навчання. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературну казку В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» пропоную дітям завдання: створити власний проект «Я-режисер», втіливши власне бачення розгортання подій казки. Практикую й інші завдання: «Я-поет» (при вивченні системи віршування у 8 класі), «Я – герой твору» ( вивчення оповідання «Федько - халамидник»). Прийом зведення вітагенних знань з освітніми мною активно  використовується на етапі підбиття підсумків знань. Адже дитина повинна не тільки проаналізувати отриману інформацію, але й зрозуміти її використання у житті. Наприклад, створюючи психологічний портрет Чіпки (за романом П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»), десятикласники висловлюють своє ставлення до тих чи інших речей, спираючись на життєвий досвід, вчаться творчо підходити до вирішення проблем, активно обмінюються думками.

   Метод проекту безпосередньо пов'язаний із виконанням робіт МАН. Так, результатом досліджень мовлення сучасного українського медіатексту було створено спільний проект із місцевою телерадіокомпанією «ГОК», де учениця 11 класу проводила опитування жителів м. Комсомольська та с. Дмитрівки з досліджуваної проблеми. Ця робота була цікавою та результативною. Набуті практичні навички спілкування допомогли учениці  відмінно здати фаховий іспит для вступу на факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

   Не варто недооцінювати й інформаційно-комунікаційні технології.  Звичайно, для цього потрібно відповідне матеріально-технічне забезпечення. Маючи можливість у своїй школі, я почала практикувати такий вид роботи як створення буктрейлеру – це реклама книги у форматі Роwer Point. Що дає цей вид роботи? Перш за все, діти висловлюють своє власне бачення прочитаного, по-друге,  набувають інформаційно-комунікативних умінь, що є дуже актуальними у сучасному інформатизованому суспільстві. Я пропоную дітям створити бук- трейлер до повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» чи «Словника труднощів української мови». Звичайно, цю роботу можуть виконувати учні старших класів, але  завдяки таким творчим проектам навіть менш комунікабельні діти охоче спілкуються з однокласниками, намагаючись донести свій задум, своє бачення теми.

   Сьогодні я можу стверджувати, що впровадження сучасних ефективних методів та форм роботи дає певні результати у формуванні комунікативної компетентності: учні набули культури дискусії; виробилося вміння приймати спільні рішення; поліпшилось уміння спілкуватися, доповідати; якісно змінився рівень сприйняття учнями навчального матеріалу – він набув особистісного сенсу, замість „вивчити”, „ запам`ятати” стало ”обдумати”, „застосувати”.

   За останні роки можна відзначити значні успіхи дітей у мовно-літературних, творчих конкурсах та предметних олімпіадах. Вони - переможці й призери ІІІ і  ІV етапів Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, обласних і Всеукраїнських етапів конкурсів „Посміхнемось щиро Вишні” та „Велич Шевченківського слова”, конкурсу-захисту МАН. Випускниця минулого навчального року Косякова Наталія за результатами ЗНО з української мови та літератури отримала найвищий рейтинговий бал – 200. При цьому і сама як учитель не стою осторонь  від інноваційних процесів в освіті, тому вже два роки поспіль очолюю міську школу перспективного педагогічного досвіду «Українська література, що формує особистість».  

  Зрозуміло, що у роботі я стикаюся з певними проблемами та труднощами. Насамперед, це психологічна закритість дітей для ведення діалогу (полілогу) через недовіру як до вчителя, так і до однокласників. Створюючи «ситуацію успіху», долаємо цей бар’єр і викликаємо учня на відверту розмову.  Через надмірне захоплення телекомунікаціями збіднюється образність, виразність мовлення, втрачається зацікавленість учнів до художнього читання, набуває популярності молодіжний сленг. Тому в результаті своєї роботи прагну отримати модель комунікативно компетентної особистості, яка включає в себе знання, уміння, навички, особистісні якості, самомоніторинг та культуру спілкування.

   Будь-які зміни, нововведення – нелегка, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. І це сприятиме формуванню комунікативної компетентності, вихованню успішного, конкурентноспроможного громадянина України.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Бібік Н.М., Ващенко Л.С. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / Н.М. Бібік, Ващенко Л.С., Паращенко Л.І., Пометун О.І., Савченко О.Я. –К., 2004. 

2.    Варзацька Л.,  Ярчук О.  Особистісно зорієнтована модель мовленнєвого розвитку особистості / Л.Варзацька, О.Ярчук // УМЛШ, 2007. – №2. – С.13–19.

3.    Єрмаков І.Г. Компетентнісний потенціал проектної діяльності / І.Г.Єрмаков // http://www library.edu-ua.net

4.    Життєва компетентність особистості: від теорії до практики. / За ред. І.Г.Єрмакова. – Запоріжжя, Центріон, 2005. – С.607–632. 

5.    Закон України «Про освіту»

6.    Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури / Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Харків: Вид. група «Основа», 2007            (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»;  Вип. 4 (41).

7.  Пентилюк М.І.,  Горюшкіна О.,  Нікітіна А. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови / М.І.Пентилюк, О.Горюшкіна, А.Нікітіна //  УМЛШ. – 2006. – №1. – С.15–20.

8.  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.Пометун, Л.Пироженко. – К., 2004. – 192 с.

9.  Сергієнко А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників / А.Сергієнко // Дивослово. – 2008. – № 10. – С.14–18.

10. Сучасний  урок.  Інтерактивні  технології  навчання:  Наук.-метод. посіб. / О.І.Пометун,   Л.В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. –  К.: Вид. А.С.К., 2004. – 192 с.

 

Успіхи моїх учнів 

2011-2012 навчальний рік

Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика

 ІІ етап (міський)

І місце – Луценко Аліна      

ІІІ етап (обласний)

І місце – Луценко Аліна 

 Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та  студентської   молоді     ім. Т.Г. Шевченка

ІІ етап (міський)

І місце – Луценко Аліна      

 ІІІ етап (обласний)

І місце – Луценко Аліна     

2012-2013 навчальний рік

Міжнародний конкурс знавців української мови  ім. Петра Яцика

 ІІ етап (міський

 І місце Луценко Аліна             

  Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та  студентської   молоді   ім. Т.Г. Шевченка

ІІ етап (міський)

І місце -   Луценко Аліна                           

 І місце -    Стрілець Юлія                           

 ІІ місце -  Скиба Анна                                

 ІІІ етап (обласний)

ІІІ місце - Луценко Аліна                          

ІV етап (Всеукраїнський)

ІІІ місце  -Луценко Аліна                       

 Конкурс «Посміхнемось щиро Вишні»

Чебикін Владислав              

ІІ етап (міський) – І місце

ІІІ етап (обласний) – ІІ місце

Конкурс читців «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»                           

ІІ етап (міський) – І місце Чебикін Владислав

 Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт

 ІІ етап (міський)  - ІІІ місце в секції «Українська мова»

Захарченко Яна        

 2013-2014 навчальний рік

Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра  Яцика

ІІ етап (міський)                                         

І місце – Луценко Аліна 

 ІІІ етап (обласний)

ІІ місце – Луценко Аліна 

Олімпіада з української мови та літератури

ІІ етап (міський)

І місце – Луценко Аліна       

Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді  ім. Т.Г. Шевченка

ІІ етап (міський)

 І місце – Луценко Аліна

ІІІ етап (обласний)

І місце – Луценко Аліна

Конкурс «Посміхнемось щиро Вишні»

Чебикін Владислав             

ІІ етап (міський) – І місце

ІІІ етап (обласний) – ІІ місце

ІV етап (Всеукраїнський) - ІІ місце

Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт

І етап (міський)

І місце в секції «Журналістика» - Косякова Наталія

Конкурс «Велич Шевченківського слова»

ІІ етап (міський)

І місце (номінація «Безсмертне слово Кобзаря») - Чебикін Владислав

І місце (номінація «Власні твори про Шевченка») – Луценко Аліна

ІІІ етап (обласний)

І місце    -    Чебикін Владислав

 

2014-2015 навчальний рік

Міжнародний конкурс знавців української мови  ім. Петра Яцика

 ІІ етап (міський

 І місце  Луценко Аліна  (8 клас)    

ІІ місце  Барскова Анастасія  (5 клас)

ІІІ етап (обласний)

ІІІ місце   Луценко Аліна (8 клас)

  Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та  студентської   молоді   ім. Т.Г. Шевченка

ІІ етап (міський)

І місце -   Луценко Аліна  

Олімпіада з української мови та літератури

ІІ етап (міський)

І місце - Луценко Аліна

ІІІ етап (обласний)

ІІ місце - Луценко Аліна

   2015-2016 навчальний рік

Конкурс «Посміхнемось щиро Вишні»

Номінація "Вишневі усмішки"

Чебикін Владислав              

ІІ етап (міський) – І місце

ІІІ етап (обласний) – ІІ місце

Номінація "Власні усмішки"

Піддубна Єлизавета

ІІ етап (міський) -І місце

III етап (обласний) - ІІІ місце

Міжнародний конкурс знавців української мови  ім. Петра Яцика

 ІІ етап (міський

 І місце  Луценко Аліна  (9 клас)    

ІІІ етап (обласний)

ІІ місце Луценко Аліна

  Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та  студентської   молоді   ім. Т.Г. Шевченка

ІІ етап (міський)

І місце -   Луценко Аліна  

ІІІ етап (обласний)

ІІ місце - Луценко Аліна

Олімпіада з української мови та літератури

ІІ етап (міський)

І місце - Луценко Аліна

ІІІ етап (обласний)

ІІ місце - Луценко Аліна

Конкурс «Велич Шевченківського слова»

ІІ етап (міський), ІІІ етап (обласний) - Чебикін Владислав

&n

Наш час
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода
Пошук
Вхід на сайт

  
Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz